За Гумільовим пасіонарність є, або немає.
А з рештою згоден. І я намагався написати про системність і осмислення. Треба не тільки повалити владу, а і знати, що робити далі. Особисто я вважаю, що моя революція ще попереду.
Пане Вадиме, ви ж не хочете сказати, що сучасним студентам живеться трішки краще, ніж у 1989-90-х роках і тому їм не треба боротися за гідні умови існування?
Я не прихильник запровадження кримінальної відповідальності за образу почуттів віруючих. От я вважаю Перуна пеньком і публічно заявляю про це. Тобто ображаю почуття віруючих неоязичників. Тут дуже тонка грань.
Про кота-бомжа. На 102 надійшло звернення: у під'їзді живе кіт-бомж. Виїхав наряд міліції. На місці події з'ясували, що кіт живе на підстилці, його регулярно хтось підгодовує. Так як кіт не вчиняв жодного правопорушення, його залишили в спокої.
Як на мене, Корчинський геніальна людина. Його фатальна помилка — почати продаватися оптом і вроздріб. Зараз лишається лише насолоджуватися його дотепними публікаціями з глибоким змістом.
Навіть в тюрмі на нарах є матраси.
Якщо в когось закралася думка, що все ж правда на стороні адміністрації ВНЗ, або треба змиритися, бо це Україні і тут всі так живуть, то ця думка неправильна.
Студентам, які живуть в гуртожитках академії банківської справи НБУ не треба везти разом із собою всі речі з Сум через всю Україну. Тим паче не треба їхати додому в Луганськ чи Луцьк з холодильником:) Між іншим в мене в кімнаті холодильник був не мій, а гуртожитку. І душ у нас один на двох чи на п'ятьох, а не один на поверх. Тому в душ можна було піти навіть на державне свято. А в ЧНУ вочевидь вважають, що на свята студентам шкідливо бути чистими. (Це тема для окремого посту).
Я розумію, що у ВНЗ може відрізнятися рівень фінансування. (Хоча щиро сумніваюся, що в ЧНУ він такий вже і низький)Але є речі, які грошей не потребують. Людяність і розуміння ситуації. Якщо сотні студентів виїжджають додому на вихідних, то ОДНА кастельянша один раз в рік може вийти на роботу у суботу-неділю. А потім взяти собі відгул в ті дні, коли студентів в гуртожитках вже не буде. І проблема буде вирішена. Згідно норм трудового законодавства, між іншим. А в УАБС НБУ, якщо студент на літо виїжджав у вихідні, постільну білизну приймала вахтерша. Так. До студента можна ставитися по-людськи. І це в Україні, а не у Німеччині чи іншій європейській країні. В Сумах.
А тепер про тюрму. Коли я був у виправній колонії, то мене вразило, наскільки там все схоже на наші пострадянські гуртожитки. Готовий закластися, що радянські гуртожитки і радянські тюрми задумувала і створювала одна і та ж людина. Пройшло майже 22 роки після розпаду СРСР. Але в головах комендантів гуртожитків вічно живі СРСР і тюрма. Якщо коменданти не готові мінятися і міняти ставлення до студентів, то треба міняти комендантів.
А з рештою згоден. І я намагався написати про системність і осмислення. Треба не тільки повалити владу, а і знати, що робити далі. Особисто я вважаю, що моя революція ще попереду.
А про кота-бомжа, тобі розкажу:)
Якщо в когось закралася думка, що все ж правда на стороні адміністрації ВНЗ, або треба змиритися, бо це Україні і тут всі так живуть, то ця думка неправильна.
Студентам, які живуть в гуртожитках академії банківської справи НБУ не треба везти разом із собою всі речі з Сум через всю Україну. Тим паче не треба їхати додому в Луганськ чи Луцьк з холодильником:) Між іншим в мене в кімнаті холодильник був не мій, а гуртожитку. І душ у нас один на двох чи на п'ятьох, а не один на поверх. Тому в душ можна було піти навіть на державне свято. А в ЧНУ вочевидь вважають, що на свята студентам шкідливо бути чистими. (Це тема для окремого посту).
Я розумію, що у ВНЗ може відрізнятися рівень фінансування. (Хоча щиро сумніваюся, що в ЧНУ він такий вже і низький)Але є речі, які грошей не потребують. Людяність і розуміння ситуації. Якщо сотні студентів виїжджають додому на вихідних, то ОДНА кастельянша один раз в рік може вийти на роботу у суботу-неділю. А потім взяти собі відгул в ті дні, коли студентів в гуртожитках вже не буде. І проблема буде вирішена. Згідно норм трудового законодавства, між іншим. А в УАБС НБУ, якщо студент на літо виїжджав у вихідні, постільну білизну приймала вахтерша. Так. До студента можна ставитися по-людськи. І це в Україні, а не у Німеччині чи іншій європейській країні. В Сумах.
А тепер про тюрму. Коли я був у виправній колонії, то мене вразило, наскільки там все схоже на наші пострадянські гуртожитки. Готовий закластися, що радянські гуртожитки і радянські тюрми задумувала і створювала одна і та ж людина. Пройшло майже 22 роки після розпаду СРСР. Але в головах комендантів гуртожитків вічно живі СРСР і тюрма. Якщо коменданти не готові мінятися і міняти ставлення до студентів, то треба міняти комендантів.